- пойменувати
- —————————————————————————————пойменува́тидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пойменувати — і рідко поіменува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Назвати як небудь когось, щось; дати назву. 2) Перелічити за іменами, назвами і т. ін.; указати, позначити … Український тлумачний словник
поіменувати — див. пойменувати … Український тлумачний словник
пойменований — рідко поімено/ваний, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пойменувати, поіменувати … Український тлумачний словник
назвати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови